Поділ майна до чи під час розлучення?

 

Як правило, відразу після або під час процедури розлучення, перед подружжям гостро постає питання розділу майна подружжя. Хоча поділ майна подружжя можна провести і набагато пізніше після розлучення, і задовго до розірвання шлюбу. Термін давності по розділу майна не поширюється на період шлюбу, а після розірвання шлюбу становить 3 роки, але момент відліку строку давності не збігається з моментом розлучення, а починається лише тоді, коли особа довідалася або могла довідатися про порушене право. Чи потрібно поспішати ділити майно одночасно з розірванням шлюбу? У деяких випадках так, у деяких — ні. І відповіді на ці питання залежать і від виду майна і від терміну давності, момент закінчення якого починається з моменту, коли особа дізналася про порушене право.

Що ж це за момент такий — «коли особа дізналася про порушене право»? Стосовно поділу нерухомості цей момент може ніколи не настати, тому що майно, що перебуває у спільній сумісній власності, один з подружжя не зможе продати без згоди іншого, отже, право власності на нерухомість навіть і без поділу не буде порушено. Складність продажу пов’язана з державним контролем за процедурою здійснення угоди, в даному випадку контролем нотаріусів, які при укладанні угоди не тільки засвідчують волю і згоду сторін, а й виступають спеціальними суб’єктами реєстрації права власності на майно. При посвідченні угоди нотаріус в обов’язковому порядку встановлює статус майна — чи є воно особистим майном дружини або спільним майном подружжя? Те, що придбане майно є спільною сумісною власністю, легко перевіряється шляхом звіряння дати укладення шлюбу і дати придбання майна. Тому якщо з документів випливає, що майно придбано в період шлюбу за спільною домовленістю, воно є спільною сумісною власністю і нотаріус не засвідчить угоду без згоди другого чоловіка (колишнього чоловіка), завіреного нотаріально. Тому початок строку давності в таких випадках не настає, і колишнє подружжя можуть зайнятися поділом спільно нажитого нерухомого майна та через 10 років після розірвання шлюбу.

Складніше з цінним рухомим майном, наприклад, автомобілем. Чинне законодавство допускає продаж автомобіля як за нотаріально засвідченим договором, так і на товарній біржі. І якщо в першому випадку той з подружжя, який вирішив продати автомобіль, зіткнеться з описаною вище процедурою продажу нерухомості і не зможе продати машину без згоди колишнього чоловіка, то в другому все зовсім не так. Біржі перевіряють лише приналежність машини — відповідність технічного паспорта особі-продавцю, але не зіставляють дату придбання автомобіля з датою укладення шлюбу. Тому той з подружжя, на кого оформлений автомобіль, може продати його без згоди другого з подружжя. У другого з подружжя при цьому термін давності по розділу майна почне текти з моменту, коли він дізнається (або міг би дізнатися) про продаж автомобіля. І хоча в цьому випадку у нього є встановлений законом спосіб захисту права — визнати договір купівлі-продажу автомобіля недійсним або вимагати з другого чоловіка компенсацію половини його вартості, до такого краще не доводити, тому що обидві ці процедури, як правило, непрості і тільки досвідчений юрист (адвокат) з поділу майна, зуміє визначити, який спосіб захисту права найбільш виграшний і менш витратний.

Ще більш складно провести поділ рухомого майна, яке не вимагає певної процедури відчуження, наприклад, меблі, техніка та інше. У цьому випадку іноді навіть відразу в процесі розлучення складно довести, яке саме майно слід ділити, визначити його вартість і отримати (вилучити) фактично, якщо другий чоловік утримує його, не допускає скласти опис і взагалі заперечує його наявність. У таких випадках затягувати не потрібно і часто чоловік чи дружина ще до розлучення збирають докази наявності майна і його вартості.

Саме тому, що ситуацій з поділу майна може бути безліч і дозвіл кожної з них вимагає індивідуального підходу, необхідно попередньо отримати консультацію у юриста (адвоката) з приводу оптимального порядку дій. Адвокат проаналізує, яке майно відноситься до спільної сумісної власності, яка процедура поділу майна в тому чи іншому випадку, які ризики одного з подружжя не одержати потрібного результату в разі відстрочення поділу майна після розірвання шлюбу. Не завжди слід подавати позов про поділ майна подружжя під час розірвання шлюбу, тому що це ускладнює розлучення загалом — то незв’язані один з одним процедури, але це і не означає, що так не слід робити ніколи. Іноді доцільніше і правильніше провести розлучення і поділ майна одночасно.

Згідно сімейному законодавству поділ майна проводиться в натурі — тобто, якщо є кілька цінних речей, то за кожним з подружжя закон передбачає визнання права власності на окремі речі, а не на кожну з речей за обома. Але тут є певні складнощі, які не дозволяють провести такий поділ у всіх випадках. По-перше, вартість поділених речей повинна бути рівна — тобто і одному і другому з подружжя після поділу має належати майно однакової вартості. Якщо вартість не однакова і один з подружжя, якому дістається менше в грошовому еквіваленті, згоден на компенсацію — ситуація вирішується. Друга особа з подружжя може виплатити йому/їй його частку і поділ відбудеться. Якщо ж чоловік/дуржина не згоден(дна) — поділу в натурі не вийде. І не вийде поділ в натурі також у тих випадках, коли подружжя ділять неподільне майно — наприклад, трикімнатну квартиру. У цьому випадку суд визначить ідеальні частки обох на квартиру, а далі колишнє подружжя вирішуватимуть питання користування і розпорядження квартирою як співвласники часток, з урахуванням всіх вимог закону.

Наприклад, трикімнатна квартира придбана в шлюбі за договором купівлі-продажу і оформлена на чоловіка — К. Дружина М. бажає провести поділ майна. Для цього вона звертається до суду з позовною заявою і визначає ідеальні частки — суд визнає за нею і за чоловіком право власності на 1/2 частки квартири. Далі — потрібно зареєструвати рішення суду (воно буде правовстановлюючим документом) і можна розпоряджатися часткою на свій розсуд. Але продати частку дуже складно, як правило, потрібно дуже знизити ціну. Тому подружжю бажано прийти до згоди і визначити — один з них купить частку іншого, або вони разом продадуть квартиру за ринковою ціною, поділивши гроші. Але якщо досягнуто взаєморозуміння про долю квартири, то майно можна і не ділити, а продати квартиру відразу і поділити гроші. Хоча це рідкість — емоції часто заважають подружжю міркувати розсудливо і вони ділять квартиру в суді.

Основний законодавчий регулятор розділу майна подружжя — ст. 71 Сімейного кодексу України.

Сімейний кодекс України.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

1.Майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо чоловік і дружина не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

4 . Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Хотілося б відзначити, що судовий порядок передбачено, якщо згоди між подружжям немає. Для інших же випадків існує позасудовий порядок поділу майна — можна укласти договір розділу та нотаріально завірити його. Цей варіант досить швидкий, у порівнянні з судовим порядком, хоча в деяких випадках не зовсім доцільний з фінансового погляду.