Затримання.

В практичній діяльності адвокатам по кримінальним справам досить часто доводиться зустрічатись з порушенням права особи на свободу та особисту недоторканність. Це має різні прояви: і безпідставне доправлення людей до відділків поліції, яке самі поліцейські потім називають «запрошенням», і невмотивоване тримання місяцями, а то й роками, під вартою. А ще є затримання за підозрою в скоєнні злочину.

Слідчі та прокурори, детективи та оперативники люблять впевнено говорити, а часто і відверто залякувати тим, що мають право затримати особу «за підозрою» на три доби. Але це лише їхні фантазії, бо таке право вони мають не всі та й протримати вас в ізоляторі вони мають право не більше 60-ти годин. І це лише за умови, що не пізніше ніж через 24 години після затримання вам вручать письмове повідомлення про підозру.

Але що ж робити, якщо строки порушені? Звертатись зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України. Нижче наводжу зразок «тіла» такої скарги.

 

Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до статті 5 Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з вимогами статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.

Згідно з приписами частини 2 статті 211 Кримінального процесуального кодексу України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Частинами 2 та 3 статті 206 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у випадку якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Звичайно, без захисника подати таку скаргу буде дуже важко. Тому подбайте про свій надійний та професійний захист.

Чому саме Лаєвський? Адвокат Владислав я Лаєвський має багаторічний успішний досвід роботи.