Адвокат з розлучень. Сімейний адвокат

У своєму житті сімейні пари зустрічаються з різними негативними факторами, які можуть вплинути на стабільність їхнього подружнього життя. На жаль, коли сімейна пара має різні погляди на шлюб, ведення сімейного господарства, виховування дітей і в майбутньому не бажає подальшого сімейного життя, вона наважується на не дуже приємний крок – розлучення. Однак, більшість сімейних пар, які прийняти рішення розірвати шлюб, досить мало знають про дану процедуру, а тому допускають багато помилок, внаслідок чого втрачають багато часу та нервів.

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧАЄ ДЕКІЛЬКА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ, А САМЕ:

  • розірвання шлюбу без звернення до суду (позасудовий порядок);
  • розірвання шлюбу в судовому порядку.

Розірвання шлюбу між подружжям без звернення до суду (тобто через органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) здійснюється у разі відсутності спільних дітей та за взаємною згодою подружжя. У разі, якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей або, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу – розлучення здійснюється в судовому порядку.

Для того, щоб прискорити судовий процес, необхідна спільна згода подружжя про розлучення і домовленість про те, з ким будуть проживати їхні діти. Дана домовленість має бути підтверджена письмовим договором, але якщо в договорі буде вирішуватись питання про розмір аліментів на дитину, він має бути нотаріально посвідчений.

В наш час далеко не рідкісне явище цивільний шлюб. Встановлення факту проживання однією сім’єю може мати важливі наслідки для особи. Але єдиний шлях встановлення такого факту – подача заяви до суду. Тому необхідно розібратися, для чого потрібно встановити факт спільного проживання без реєстрації шлюбу, та як це зробити. Визнати факт спільного проживання однією сім’єю необхідно для поділу спільно набутого майна, для вступу в спадщину, для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Першочергово необхідно довести факт проживання однією сім’єю. При цьому важливо встановити час, з якого особи почали фактично проживати однією сім’єю, що зробити досить проблематично. Основними доказами для встановлення факту проживання однією сім’єю слугують показання свідків. Проте, не зайвим для цього також буде надання суду інших доказів: фотокарток, відеозаписів, свідоцтво про народження спільних дітей тощо.